Особливості ліричних пісень

        Пісні, записаних на теренах Східної Сокальщини, поєднують у собі різні мотиви та пісенні стилі. За пісенним репертуаром село Княже становить перехідну зону між етнічною Волинню та Галичиною, збагачуючи зразками фольклору сусідні регіони та даруючи їм свої.

Основні функції ліричних творів:

1. Мелодія музичного твору романсу тісно пов’язана з його текстом і відображає окремі образи за допомогою засобів музичної виразності, як ритм та інтонація.

2. Камерні твори характеризуються великою увагою до особистості людини.

3. У музичних творах лірико-епічного симфонізму поєднують події з емоційними переживаннями оповідача.

4. Драма в музичних творах проявляється як би поверх притаманною ліричної природи, перетворюючи лірику і використовуючи її в своїх цілях.

 Як бачимо, ліричні музичні твори можуть приймати різні форми, кожна яких має свої особливості і становить інтерес і для слухачів, і для музикознавців.

Тематика ліричних пісень та балад - це кохання щасливе і нерозділене, вірність зрадливість, розлука, складності родинного життя.

Кожний жанр характеризується своєю темою: епос – розповідає про події зовнішнього світу автором (прозова мова); лірика – розкриває внутрішній світ героя, його почуття і переживання (віршована мова); ліро-епос – поєднує ознаки лірики і епосу (внутрішній світ + сюжет) та драма – характери героїв розкриваються через монологи і діалоги на сцені. До першого пункту ми віднесемо - міф, казка, легенда, притча, оповідання, новела, повість і роман; до другого – пісня, вірш, ода, гімн, елегія і сонет; до третього – загадки, прислів’я, приказки, байка, балада, поема, історична пісня і дума; а також до четвертого – комедія, трагедія та драма як жанр.

Чимало українських народних пісень мають гумористичний зміст - “Ти ж мене підманула..”. До ліричних пісень також відносять колискові, соціально-побутові, козацькі. чумацькі. “Розлилися круті бережечки..” - розповідає про те, як зажурились славні козаченьки в неволі, а пісня якраз і закликає їх здобувати похилилася.